22
лютого – 235 років від дня народження Артура Шопенгауера (1788–1860), німецького філософа,
представника ірраціоналізму та волюнтаризму, творця «етики песимізму»,
прихильника ідей Канта і Платона.
Артур Шопенгауер народився у родині данцигського банкіра у 1788 році.
Його мати - видатна німецька писменниця Анна Шопенгауер після смерті чоловіка
переселилася у Веймар. В її домі часто бували такі відомі люди, як Гете,
Віланд, Гримм, брати Шегелі. Глибоко вражений смертю батька, майбутній філософ
деякий час займався комерційною діяльністю, яка була йому глибоко огидною.
Вже в юності в його характері виявляються задатки песимізму, які наклали
відбиток на його життя та життєву рефлексію.
Коли Артуру виповнилося 21 р., він вступив до Геттингенського
університету, на медичний факультет, а під впливом Г.Е. Шульца зацікавився
філософією.
З 1820 по 1831 рр. Шопенгауер працював в Берліні приват-доцентом, а
пізніше відмовився від викладацької діяльності і іншу частину життя провів у
Франкфурті-на-Майні, де і помер у 1860 р.
Вчення Шопенгауера — об’єктивний ідеалізм у поєднанні з ідеалізмом
суб’єктивним. Філософ пропонує синтезувати раціональне та інтуїтивне мислення,
так як це єдині складові людського пізнання. Крім зовнішнього досвіду і
раціонального пізнання, яке базується на ньому, існує внутрішній досвід.
Причому інтуїтивне пізнання виникло раніше, ніж логічне, тому розум повинен
базуватися на інтуїції і повинен доповнюватися нею.